Минулого року президент Володимир Зеленський хизувався швидким ухваленням бюджету (14 листопада), заявивши, що це «вперше за 28 років просто за декілька днів підготувались і прийняли його, без різних хотєлок, без різних посад».

Уже за рік українська політика повертається до звичного режиму — ухвалювати бюджет у цейтноті. Насамперед це пов’язано з коронакризою, а до того ж із буксуванням у відносинах з МВФ. А також — із тим, що депутати за рік вже зрозуміли свій вплив і стали більш незалежними від Банкової.

Увечері 26 листопада уряд оголосив, що підготував проєкт бюджету на 2021 рік до другого читання. Ми не пропонуємо аналізувати його весь, а лише зібрали деякі цікаві пункти.

Вакцинація від коронавірусу

Під кінець року почали з’являтися оптимістичні новини про те, що вакцини від коронавірусу створюють, і вони ефективні. Тож у бюджет на наступний рік влада заклала 2,6 мільярда гривень на «проведення вакцинації населення» від коронавірусу.

Слід нагадати, що 8 мільйонів доз вакцини Україна отримає безкоштовно.

Інфекційна лабораторія

На Національну академію наук у бюджеті передбачили 6,2 мільярда гривень.

Серед цікавих пунктів — «створення сучасної спеціалізованої лабораторії для роботи з інфекційними матеріалами», на що мають виділити 58,6 мільйона.

Слід зауважити, що це не всі гроші на науку. Так, ще є Національна академія медичних наук (майже 5 мільярдів), а у фінансуванні низки міністерств передбачені гроші на різноманітні дослідження. 

Наприклад, для Мінекономіки на наукову і науково-технічну діяльність в аграрній сфері передбачено 147 мільйонів.

читайте також

Авакова не образили

Серед міністерств одне з найбільших фінансувань отримає відомство «вічного» очільника МВС Арсена Авакова — 98,3 мільярда гривень. Найбільше з органів, що входять до складу МВС, витратять на Нацполіцію — майже 35,5 мільярда.

Для порівняння, прокуратура отримає 11,5 мільярда, Державна судова адміністрація (тобто суди) — 15,7, Держбюро розслідувань — 2,5, Національне антикорупційне бюро — трохи більш як 1 мільярд.

«Магічне» число проти Кремля

Уже сьомий рік Україна фактично перебуває у стані війни з Росією. Хто тільки не казав про важливість захищатися й в інформаційному просторі!

І ось у видатках на Міністерство культури можна побачити пункт «здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору», на який планують виділити рівно 50 мільйонів гривень.

А ще є пункт «виробництво (створення) та розповсюдження патріотичних серіалів». Його фінансування так само дорівнює 50 мільйонам гривень. 

Можливо, Кремль боїться числа 50?

Акція «Бюджет смерті -2021», біля ВРУ в Києві, 18 вересня 2020 року. Цього дня біля ВРУ відбулася акція з вимогою збільшити фінансування охорони здоров’я у державному бюджеті на 2021 рік.

Бюро, якого немає

На Бюро економічної безпеки виділили 587 мільйонів гривень. Але є один нюанс — такого відомства в Україні немає.

На початку вересня Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про створення БЕП. Коли буде друге читання — невідомо. Однак сподіваємося, що депутати не затягуватимуть із запуском органу, який має стати єдиним, що розслідує економічні злочини. Тим самим народні обранці позбавлять таких повноважень інші правоохоронні органи, зокрема СБУ, поліцію тощо.

Після перемоги на виборах Володимир Зеленський пообіцяв, що бізнес не будуть «кошмарити». І саме для цього нова влада ще в серпні 2019 року пообіцяла створити єдиний орган економічних розслідувань. Чекаємо.

Викиди та міжнародна співпраця

Є у видатках на Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів цікава графа — «Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату».

Принаймні з назви виглядає, що все це доволі важливо. Але трохи дивним видається, що зменшення обсягу викидів та розвиток міжнародного співробітництва сусідують в одному пункті.

Однак найцікавіше, що на все це виділили цілий мільйон гривень. Можливо, в уряді вважають, що у відносинах (міжнародних також) не все вирішують гроші.

Мільярд на космос

Українців дуже тішать успіхи держави або когось зі співвітчизників у космосі. Наступного року Державне космічне агентство має отримати 1,112 мільярда гривень. Цікаво, що майже половина з цієї суми — 550,7 млн — піде на «утилізацію твердого ракетного палива».

Доходи та витрати

Найбільші та найсерйозніші цифри. Загалом держава у наступному році планує витратити 1,328 трильйона гривень. Доходи заплановані на рівні 1,092 трильйона, тобто різницю треба буде десь узяти. Здебільшого — позичити.

Але взяти в борг влада планує не тільки на це. Загалом за наступний рік уряд хоче запозичити 701,8 мільярда гривень. З них на внутрішньому ринку — 497,3 мільярда, на зовнішньому — 204,5. Ці гроші підуть не тільки на усунення дефіциту бюджету, а й на виплати за попередні борги.

Пів бюджету — на минулі борги

На сплату минулих боргів передбачено 468,4 мільярда. Крім цього, у видатках на Міністерство фінансів найбільший пункт — обслуговування боргу (158,7 мільярда).

Тобто загалом на погашення та обслуговування боргу треба витратити 627 мільярдів гривень, це майже половина бюджету.

Розвиток і споживання

Видатки бюджету держава спрямовує або на споживання, або на розвиток.

Видатки розвитку — це гроші на науку, інвестиції та інновації. А видатки споживання забезпечують поточне функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ, соціальний захист населення та майже все інше, що не входить до розвитку.

У 2021 році на споживання уряд хоче направити більше трильйона гривень, тобто левову частку бюджету. 

Видатки розвитку — трохи більше, ніж 185 мільярдів, тобто 0,185 трильйона.

Витрати на те, аби витрачали правильно

Прописати цифри в бюджеті — ще не кінець справи. Треба проконтролювати, щоби ці цифри правильно застосовували. Так от, це має забезпечити за 525 мільйонів гривень Рахункова палата.

Сам цей пункт у бюджеті-2021 формулюється так: «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету». Працівникам державних органів та всім українцям загалом залишається сподіватися, що місію з виконання бюджету виконати таки вдасться.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *