«Злочинний світ — це держава в державі. Свої закони, статут, ієрархія і бюджет», — заявив голова Національної поліції України Ігор Клименко. Минулого тижня депутати у другому читанні підтримали законопроєкт №2513 президента Володимира Зеленського — так званий документ про «злодіїв у законі». Чим він важливий, що змінить і які в ньому є ризики, — в матеріалі hromadske.

Хто такі «злодії в законі»?

«Злодії в законі» з’явилися в Росії на початку 1930-х років та називали себе охоронцями кримінальних традицій дореволюційної держави — виступали за неполітичну протидію та непокору владі. Під час Другої світової війни частина з них вступила в ряди Червоної армії. Згодом між ними і «законниками», які не відступили від традицій, розпочалася так звана «суча війна». 

«Злодієм в законі» раніше вважали людину із судимостями, авторитетом у злочинному світі і без постійних зв’язків із жінками та державними органами. Зараз це змінилося: «Гроші, які йдуть від злочинної діяльності кожного кримінального угруповання, осідають у “ворів в законі”. Відповідно, ці особи мають змогу впливати як на соціально-політичний, так і на соціально-економічний стан у державі. Вони можуть дестабілізувати ситуацію як в окремому регіоні за ці гроші, так і в подальшому у всій державі», — каже голова Національної поліції Ігор Клименко та додає, що Верховна рада попереднього скликання саме через це не змогла ухвалити цей закон: «Був великий тиск на депутатів, зокрема від тих людей, відносно яких ми цей закон прийняли».

У поліції кажуть, групи, якими керують «злодії в законі», нараховують по кілька тисяч людей. «Злодії в законі» прагнуть до встановлення контролю над засудженими у тюрмах та над використанням загальних злочинних кас — так званих «общаків». Сергій Старенький, ексголова Державної пенітенціарної служби України, розповідає, що «общак» лише Лук’янівського СІЗО становить 500 тисяч доларів на місяць.

«Злодій в законі на прізвисько «Льора Сумський» курує ці питання. Він опікується правозахисними організаціями, які йому звітують про виконану роботу. Слідчі ізолятори — це один з найбільших джерел грошових надходжень в злодійські «общаки». Основні види тюремного бізнесу — віджимання у заможних в’язнів грошей, майна. Телефонні махінації, шахрайство, торгівля наркотиками, азартні ігри. Одна зона дає мінімум 300 тисяч гривень на місяць. А по всій країні — це мільйони гривень на місяць», — говоритьВ’ячеслав Аброськін, ексначальник кримінальної поліції України.

Злодій в законі Льора СумськийФото: 

скріншот з відео

Скільки їх в Україні? 

«У світі майже 450 “злодіїв в законі”. До України заїжджає приблизно 50. Часто вони керують злочинними організаціями на відстані: з Туреччини, Греції, Кіпру, Іспанії і так далі. Але вдумайтеся: 10 відсотків “злодіїв у законі” осіло в Україні», — говорить Ігор Клименко.

В’ячеслав Аброськін каже, в Україні постійно перебуває близько 15 «злодіїв у законі»з яких дванадцять — доларові мільйонери: «Є два основні клани. ”Дніпровський”, його лідер ”Умка”. Другий клан — ”Нєдєля”, він контролює Західну і Центральну Україну. Решта кланів менш потужні. Є також злодії, котрі не належать до основних кланів. Наприклад, злодій ”Льора Сумський”. Його ”спеціалізація” — контроль місць позбавлення волі. Злодій ”Полтава”, злодій ”Шарік”. Всі злодії, які не належать до основних кланів, також грають роль ”третейських суддів”, але і кримінальним бізнесом теж займаються. Злодії не йдуть на пенсію. Якщо людина — “злодій в законі”, вона буде ним до смерті».

Речниця Департаменту стратегічних розслідувань Наталя Калиновська розповіла hromadske, що у 2019-2020 роках затримали 26 «злодіїв у законі». Дев`ятьох видворили з країни. «Решта чекає на видворення, одного засуджено, він відбуває покарання. Особи, яких було затримано упродовж цього часу, раніше вже затримувалися правоохоронними органами, їх примусово видворили із забороною в’їзду до України», — каже Калиновська.

У березні цього року правоохоронці затримали двох «злодіїв у законі» — Каху Тбіліського та Кобу Руставського. Останнього з 2016 року розшукують правоохоронці Іспанії за вчинення особливо тяжких злочинів. За іспанським законодавством, йому загрожує до 24 років позбавлення волі.

У листопаді минулого року на Рівненщині затримали 37-річного «Тенго Пітерського». Він отримав статус «вора в законі» у 2014 році в Санкт-Петербурзі. У нього є кілька судимостей за тяжкі та особливо тяжкі злочини, зокрема — замах на вбивство. Не зважаючи на заборону в’їзду, він вкотре незаконно потрапив до України.

У грудні минулого року поліція затримала «злодія в законі» на прізвисько «Камо Московський». Він, за даними слідчих, незаконно потрапив до України, щоб уникнути кримінальної відповідальності за статус «злодія в законі» на території Росії.

Зліва направо затримані поліцією «злодії в законі» Коба Руставський, Каха Тбіліський і Камо МосковськийФото: 

Національна поліція України

Чому для «злодіїв у законі» треба приймати окремий закон?

Ігор Клименко пояснює, що особливість «злодіїв у законі» в тому, що вони особисто не вчиняють злочинів, тому їх важко притягнути до відповідальності: «Ми документуємо групи знизу і йдемо до “злодія в законі”, а не зверху, називаючи людину керівником. Він сидить на Маямі, на Кіпрі, може, навіть в будь-якій частині України і керує злочинною організацією. Яким чином? До нього приходить людина і каже: “Допоможи вибити мій борг”. Що робить злодій в законі? Він дає команду підлеглому».

У Кримінальному кодексі є стаття 258 — про організовану злочинну групу. Але, пояснює В’ячеслав Аброськін, вона не надає стільки можливостей, як новий закон: «За цим законом будуть залучатися до відповідальності ще й ті, хто підтримують їх (“злодіїв у законі” — ред). Люди, які зараз пов’язані зі злодіями, боятимуться того, що їх задокументують і повідомлять про підозру у зв’язках і підтримці лідерів організованої злочинності».

Що ще пропонує документ?

Вводить поняття «злочинна спільнота» та окреслює відповідальність за злочини, вчинені нею. «Злодієм у законі» пропонують вважати того, хто координує діяльність інших злочинців і завдяки авторитету «здійснює злочинний вплив». Під цим терміном пропонують розуміти будь-які дії тих, хто сприяє, спонукає до злочинної діяльності, розподіляє кошти на її забезпечення.

Ігор Клименко каже, що цей закон дозволить доводити причетність «ворів» до злочинів, а також заборонить їм в’їзд до країни. Денис Монастирський пояснює, як саме це тепер буде працювати: «Такі особи добре відомі правоохоронцям, і інформацією про них обмінюються між собою правоохоронні органи держав. Якщо злодій в законі або інший кримінальний авторитет приїде в Україну, то на кордоні йому можуть тимчасово заборонити в’їзд терміном на 3 роки. Звичайно, з правом переглянути цю заборону».

Також закон підвищує відповідальність за злочинний вплив в СІЗО або колоніях. Відтепер розділять і посилять рівень утримання засуджених, затриманих за організовану злочинність. Для кримінальних авторитетів це — одиночні камери. «Тих, хто підтримує злодіїв у місцях позбавлення волі, будуть документувати, судити і додавати терміни», — розповідає В’ячеслав Аброськін. У Кримінальному кодексі зберігаються заохочувальні норми про звільнення від відповідальності, якщо людина добровільно повідомила про злочин, що готують «злодії в законі», та співпрацює зі слідством.

Але така співпраця не допоможе організаторам злочинної діяльності. Вони отримають покарання без будь-яких послаблень.

Камера Лук’янівського СІЗО у Києві, 17 квітня 2015 рокуФото: 

Мусієнко Владислав/УНІАН

Які терміни покарання для «злодіїв у законі»?

«Створив злочинну організацію і/або керував нею — отримай покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Брав участь у злочинній організації — отримай від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Створив злочинне співтовариство, тобто об’єднання двох або більше злочинних організацій, керував ним — від 10 до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна»— пояснює Денис Монастирський.

Також передбачена кримінальна відповідальність від 3 до 7 років для тих, хто просить «злодія в законі» вчинити злочин або залякати інших людей. За організацію так званої «сходки» представників злочинних організацій або співтовариств — позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна. 

Чи будуть саджати просто за статус «злодій в законі»?

«Ніхто не каже, що будуть саджати за визнання статусу “злодія в законі”. Потрібно буде зібрати доказову базу, яка буде вказувати на роль керівника злочинного співтовариства. І це вже справа правоохоронних органів», — говорить В’ячеслав Аброськін.

Денис Монастирський каже, що, перед тим як ініціювати кримінальне провадження, правоохоронці мають довести, що «конкретна особа, завдяки своєму авторитету і своїм якостям, конкретним способом сприяє, спонукає, координує або організовує і розподіляє кошти для забезпечення злочинної діяльності»: «Не бере безпосередньої участі в одному з цих злочинів і не знає про обсяги незаконних заволодінь, а просто впливає на слідчого, прокурора, суд, щоб перешкодити кримінальному переслідуванню певних угрупувань. І зацікавленість у скоєнні злочинів передовсім матеріальна: більше злочинів — більший дохід, а отже, більше можливостей для самозбагачення і негативного впливу на інші суспільні правовідносини».

Які країни вже побороли «злодіїв у законі»?

У Грузії до початку 2000-х років було близько 300 «злодіїв у законі». Про це розповідав колишній працівник грузинського МВС Костянтин Мчедлішвілі: «Вся країна, починаючи від малого до великого: депутати, міністри, всі “блатні”, всі жили за злодійськими поняттями. Всі бігли не в поліцію, а до злодіїв, — і вони були такими собі третейськими суддями». За ініціативою тодішнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі ухвалили закон для боротьби з «ворами». Кримінальна відповідальність наставала вже просто за сам статус. Після цього, за словами Мчедлішвілі, вони почали емігрувати до Туреччини, України, Росії, Греції.

Схожий підхід є в Кримінальному кодексі Китаю. Закон проти «злодіїв у законі» ухвалили у Вірменії та Росії. У Казахстані провели комплекс заходів по тюрмах і задокументували зв’язки тих, хто сидять у в’язницях, і тих, хто їх підтримував на волі. «Ті, хто сиділи у в’язницях, отримали додаткові терміни, ті, хто були на волі — сіли за ґрати. Так вони ліквідували зв’язок між місцями позбавлення волі та їхніми злочинними кураторами ззовні», — каже В’ячеслав Аброськін.

Намальовані на стіні берези у дворі Лук’янівського СІЗО у Києві, 17 квітня 2015 рокуФото: 

Мусієнко Владислав/УНІАН

Які в законі ризики?

Частина депутатів вважає, що він надасть більше повноважень поліції та міністру внутрішніх справ Арсену Авакову. «У другому читанні там з’явилося величезне формулювання, яке звучить як «суб’єкт підвищеного злочинного впливу». От якщо ви хоч якось перетинаєтесь зі “злодієм в законі”, вас вже можна притягти до кримінальної відповідальності», — стверджує народна депутатка від партії «Голос» Олександра Устінова.

Володимир В’ятрович від «Європейської солідарності» каже, що закон зможуть використовувати для політичного тиску: «Нам, наприклад, не подобаються ваші політичні погляди, завтра ми опираючись на цей закон зможемо звинуватити вас, що ви є людиною з особливим впливом і, відповідно, “вором в законі”».

Про можливий політичний тиск говорить і колишній народний депутат Ігор Мосійчук: «Велике занепокоєння викликає до пуття не виписаний і не конкретизований термін “пов’язані зі злодіями в законі особи”. Під це розмите формулювання може потрапити будь-хто. Наприклад, я, Юрій Луценко чи Юлія Тимошенко в часи нашого ув’язнення в Лук’янівському СІЗО, де в цей же час утримувалося декілька “злодіїв в законі”. Чи Сергій Старенький, який тоді очолював Лук’янівку і по роботі контактував зі “злодіями в законі”. Чи, можливо, Ігор Коломойський, чиє фото на баскетбольному матчі поруч з “Умкою” гуляє мережею».

Сергій Старенький каже, що повноваження у поліції для боротьби з таким людьми вже є: «Що вкладається в поняття “координував”? Якщо це віддання злочинних наказів і замовлень на скоєння злочинів, то і зараз це карне діяння згідно з Кримінальним Кодексом. Назва йому — “підбурювач” або “організатор”. І навіть маючи такий інструмент, поліція їх ще не пересаджала».

Харківська правозахисна група назвала цей закон антидемократичним.

Голова Національної поліції Ігор Клименко запеняє, що поліція не буде саме так використовувати цей закон: «Є прокуратура, яка контролює діяльність поліції, є суди, які розглядають достатність доказової бази. Це перекривлення фактів, що ми зможемо якимось чином впливати».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *