Красиві, доглянуті, у брендовому одязі та на дорогих авто – а останнім часом ще й не гребують «уколами краси» та навіть пластичними операціями. 

Мода на штучну красу підкорила не лише український шоу-бізнес, а й Верховну Раду, першочерговим завданням якої, здавалося б, мала бути турбота про державу, а не про силіконові губи.

«Набрякла» Герман

У 2016 році невдалою «пластикою» здивувала Ганна Герман. Екс-соратниця втікача-Януковича підірвала соцмережі, з’явившись в ефірі одного з телеканалів зміненою до непізнаваності, з азійським розрізом очей. При цьому виправдовувалась, мовляв, це все через тривалий переліт.

«Гарна» Тимошенко

А пластику лідерки «Батьківщини» обговорювали просто у сесійній залі Ради. Так, нардеп-«слуга» Кабанов писав своїй дружині про те, що Тимошенко прийшла до ВРУ після чергової пластичної операції. І додав, що тепер Тимошенко «гарна».

«Вічно молода» Луценко

Ірина Луценко Неабияк свого часу здивувала, та й навіть шокувала українців змінами екснардеп Ірина Луценко. «Жінка третього тисячоліття» не лише позбулась зайвої ваги, а й оновила обличчя. І поки її чоловік, тодішній Генпрокурор, запевняв: «Ні-ні! Жодної пластики», журналісти кожного дня неозброєним оком у Раді спостерігали за тим, як вже бабуся Ірина Степанівна намагається зберігати молодість.

 «Силіконова» Клітіна

А скандальна ексзаступниця міністра інфраструктури Олександра Клітіна взагалі відверто зізналася, що в неї силіконові груди.

І цей список безкінечний…

І навіть попри те, що, за даними фахівців, операції з естетичної хірургії не є абсолютно безпечними, наші політики все одно лягають під ніж заради штучної краси. І на це є свої причини.

Так, «Вголос» поцікавився, чи часто наші політики звертаються за допомогою до пластичних хірургів, на скільки пильнують за стилем і головне – заради чого всі ці жертви?

Відомий пластичний хірург Андрій Якобчук розповідає:

«До мене приходять суворі і мужні жінки, але вони також хочуть бути красивими, тому колять ботокс і роблять пластику. Це переважно жінки, яким за 40 років – навіть ті, які працюють у силових структурах.

Проте буває, що жінку-політика можуть розкритикувати за невдале втручання пластичних хірургів на обличчі, а насправді пацієнтки після пластики просто дуже рано з’являються на публіці, не перечекавши хоча би кілька тижнів, аби все внормувалося. А потім кажуть, що це у лікарів руки не з того місця ростуть».

Частіше до пластичних хірургів в Україні звертаються політики-чоловіки

«Проте більшість з тих, хто звертається за допомогою до пластичних хірургів в Україні, – це чоловіки. Політики хочуть покращити свою зовнішність, адже є стереотип: чоловік-політик – людина публічна і має подобатися жінкам, які можуть стати потенційними виборцями. Тому чоловіки, які наділені владою, приходять, роблять косметичні процедури, наприклад, колять уколи ботоксу, аби розгладити зморшки», – додає лікар.

Те саме стосується, за словами Якобчука, і пластичних операцій. «Чоловіки-політики, яким за 50 років, звертаються до лікаря перш за все за допомогою, аби, до прикладу, зайву шкіру з повіки забрати. І це можна помітити, якщо порівняти старе і нове фото: на першому шкіра на його обличчі може нависати, а на другому – вже досить гарно підтягнута. А такі перетворення не можна зробити масажами, уколами, а тільки завдяки операції», – запевняє хірург.

«Хочу бути молодшим»

«От в цьому і парадокс нашого часу, що чоловіки звертаються за допомогою до пластичних хірургів. І якщо ще 10 років тому косметологія та пластична хірургія була притаманна меншості, то зараз таких стереотипів немає. Зараз чоловіки, зокрема політики, теж стежать за своєю зовнішністю, адже хочуть подобатися перш за все собі, також своєму електоратові та жінкам. От так приходять і кажуть: «Треба прибрати зморшку», «Чи шкіра нависає, треба це виправити». Буває й таке, що заявляють: «Я хочу виглядати більш молодим. Що для цього потрібно зробити?», – продовжує Якобчук.

У Європі – навпаки

«У Європі ж чоловіки-політики доволі спокійно ставляться до своєї зовнішності. Це в Україні чоловіки, які постійно на публіці, набагато частіше звертаються до пластичних хірургів, ніж у Європі. А от жінки – навпаки, хоча в Україні жінки-політики здебільшого молоді. Вони, звичайно, стежать за собою, але сказати, що часто звертаються, аби зробити пластині операції, такого немає», – запевняє він.

Ціни

«Якщо клініка має хорошу репутацію, то в Європі ціни будуть вищими, як мінімум удвічі, – запевняє пластичний хірург. – Скажу відверто: якщо чоловік-політик прийде до мене на блефаропластику, то заплатить 1500 євро, якщо на підтяжку обличчя, то близько 5000 тисяч євро. Якщо це уколи краси, то раз в рік треба витратити на них та їхню підтримку у середньому близько 300-400 євро. Сума, звичайно, може дотягувати і до 1000 євро в рік на уколи – але все задля того, аби здійснювати профілактику старіння».

До слова, раніше косметолог Юлія Білоус на прикладах красномовно пояснила, яким чином відомим українським політикам вдалося змінити зовнішність.

Відео “Страна”

Так наші політики не лише вдаються до пластики, – вони ще ті модники: намагаються не відставати у стилі як мінімум одні від одних.

Персональний стиліст Юлія Циганенко каже:

«Вони намагаються відповідати стилю європейських колег, особливо після того, як отримують чимало критики у свій бік. Адже зараз велике значення для політиків та їхніх виборців має зовнішній вигляд, хоча раніше вони на це не зважали».

Українські жінки-політики, за її словами, здебільшого полюбляють українські бренди. Серед них, зокрема, перша леді Зеленська, якій стиліст обирає одяг саме серед українських виробників.

Вартість однієї речі – 15-27 тисяч грн

«Якщо політик одягає одяг від українського дизайнера, то вартість однієї речі  може сягати до 15-27 тисяч грн. До слова, і раніше наші політики звертали увагу на бренди, навіть бренди люкс. Але зараз одяг має як мінімум гарно виглядати, і політики можуть віддавати перевагу українським дизайнерам, а не закордонним. При цьому заможні чи статусні люди вважають, що чим дорожчий одяг, тим він кращий. Хоча зараз вартість одягу не завжди дорівнює його якості», – зазначає Циганенко.

Аби не бути «білою вороною»…

І продовжує: «На мою думку, представники сучасної влади не витрачають багато коштів на речі, ну принаймні в Раду у супердорогому одязі не ходять. А одяг преміум сегменту від українських дизайнерів коштує близько 10-15 тисяч грн. Загалом все залежить від характеру людини. От, до прикладу, взяти Зеленського: він завжди класно одягався, хоча до президентства не мав стилістів. Взагалі наші політики можуть вдягатися у вишуканий одяг для того, аби не бути у тій же Раді «білою вороною». Є ті, які вважають, що немає нічого кращого, ніж класичний одяг та аксесуари. Інші чхати на це все хотіли і вдягаються так, як їм подобається».

… і сподобатись виборцям

Загалом, переконує стиліст, політики таким чином хочуть сподобатись своїм виборцям. «Тут значну роль відіграє психологія: хочемо ми того, чи ні, але коли дивимось на людину, то складаємо про неї своє враження. І якщо бачимо, що з одягом щось не те, то сприймаємо це як щось ненадійне, як розгубленість. А одяг, правильно підібраний, здебільшого психологічно налаштовує людей до того, що його власник зібраний і надійний. А якщо людина купує речі світових брендів, значить вона хоче скласти краще враження про себе, ніж це є насправді», – каже стиліст.

Якщо політик хоче сподобатися виборцям, то починає виглядати так, як його цільова аудиторія

«Якщо політик хоче сподобатися своїм виборцям, то починає виглядати так, як виглядає його чи її цільова аудиторія. Зараз та ж Юлія Тимошенко стала одягатися більш сучасно, адже орієнтується на аудиторію, яка цінує зовнішній вигляд. Та й Порошенко, на мою думку, обрав стратегію зміни зовнішності, бо орієнтується зараз на молодшу аудиторію», – зазначає стиліст.

 «Модники» у ВРУ

«А от якщо той же Дубінський ходить у екстравагантних футболках – це може бути виклик чи своєрідна заява з його боку таким чином.

В Оксани Дмитрієвої, наприклад, стиль жіночий, але консервативний.

В Ірини Аллахвердієвої – взагалі дивний стиль, вона одягнена недоречно.

Загалом, якщо виокремити, серед чоловіків-політиків нардеп-«слуга» Сергій Бабак – модник, який стежить за своїм стилем.

Тому, як не крути, але політики хочуть запасти виборцям у душу, та й похизуватися одні перед одними. Жінки також можуть вдягатися для чоловіків, а можуть, аби викликати заздрість у інших жінок», – переконана Циганенко.

Незрілість суспільства

Натомість психолог Євгенія Шевченко пояснює:

«Тут варто враховувати особливість нашої ментальності: соціальна значимість виражається через зовнішній вигляд, через бренди і авто, на яких їздять українці, зокрема й наші політики. Це така своєрідна психологічна риса пострадянських країн: чим багатше ти одягнений і чим краще виглядаєш, тим більше ти успішний. Тобто соціальне положення прирівнюють до зовнішнього вигляду і матеріального стану. В європейських країнах такого, звичайно,  немає, вони значно простіше до цього ставляться».

Тому наші обранці, коли йдуть у політику, чи в Раду, хочуть сподобатися виборцям, відтак вибирають те, що подобається людям, а останні люблять все  красиве і блискуче. І це такий своєрідний рівень незрілості суспільства, для якого важливий перш за все статус людини і її вигляд, а не розум і бажання працювати для держави».

Марія Волошин, ІА «Вголос»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *