Так званий “референдум” за обнулення Путіна розпечатав його персональний ящик Пандори, який тримали під замком 20 років.

“Волевиявлення” виявилося токсичним навіть для російського суспільства, із його специфічними уявленнями про рамки моралі. І воно посипалося.
Повідомляє 24tv.ua

Виклик російському свавіллю

“Хабаровський путч” як найбільша в історії краю акція вуличного протесту – прогнозована реакція, з огляду на тотальні безправ’я і бідність росіян. Боротьба хабаровчан за свого губернатора насправді є викликом свавіллю Москви.

Загострення цього конфлікту відбувається за класичною лінією розвалу імперії – “метрополія-колонія”. Колонію дратують апетити московського “пилососу”. Який висмоктує з території ресурси, навіть не намагаючись замістити завдані втрати.

Цей формат протесту – найбільш загрозливий для Кремля.

Рушійною силою спротиву в РФ стає нове покоління. Воно не має млості від уявних “досягнень” Путіна, який “підняв Росію з колін”. І воно усвідомлює неприродність перебування однією людини при владі впродовж десятиліть. А тому – готове зупинити це збочення.

У російському суспільстві зменшуються страхи і зростає планка вимог до влади. Із соціально-економічного протест трансформується на політичний.Із визначеним ворогом – Путіним, що гальмує розвиток РФ, і – прийнятною для більшості людей ідеєю: “досить годувати Москву”.

Обнулення Путіна перетворює російське суспільство на “коктейль Молотова”. Який здатен спалахнути будь-якої секунди. І тоді світ побачить оспіваний класиками російський бунт: “жорстокий і нещадний”.

Росія повстає проти Путіна

“Хабаровський путч” – це прем’єра геополітичного трилера, який “збиратиме касу” у різних глядацьких аудиторіях по всій РФ. Адже спроби Путіна забезпечити на “референдумі” власну політичну контрацепцію налаштували проти нього більшість суспільства. Справедливість цієї тези підтверджують події в іншому місті Далекого Сходу – Амурську. Там китайські працівники газпромівського заводу через невиплату зарплати розтрощили рідне підприємство, змусивши кинутися навтьоки росгвардійців Путіна.

Кремлю варто чекати активізації вуличних заворушень по всій країні, із масштабуванням вимог від економічних поступок до політичних свобод. РФ увійшла у зону тотальної політичної турбулентності. Фінальним акордом має стати фестиваль суверенітетів її федеральних територій. Квитки на нього вже забронювали національні еліти Далекого Сходу РФ, Забайкалля, Тиви, Якутії-Саха, Дагестану, Татарстану…

Другого Криму не буде!

Наразі, у період напіврозпаду РФ, знаковими є політичні індикатори ключових міжнародних гравців. Які швидше за інших прораховують ризики політичних авантюр Путіна. Один із найцікавіших кейсів – публічне звернення до Путіна відставних генералів Комітету нацбезпеки Казахстану. Ті, із невластивою східним народам жорсткістю, сплюндрували закиди кремлівського дзюдоїста щодо “російських подарунків” колишнім радянським республікам.

Наведемо кілька тез, які передають стиль послання.

“Те, що керівник держави допускає територіальні претензії до сусідів – є нахабством недалекоглядного політика, готового для досягнення меркантильних цілей піти на крайні заходи…

Радимо Путіну не лізти в історичні нетрі і не ностальгувати за Російською імперією. Поїзд уже пішов…

Кримський варіант у Казахстані не пройде. За роки незалежності в економіку країни вкладено багатомільярдні інвестиції. Перш за все, із КНР, США, країн Євросоюзу, Туреччини. У цих країн в Казахстані, на відміну від України, окрім політичних, є вагомі економічні інтереси…

Росія – багатонаціональна країна. У ній проживає чимало народів тюркського походження і мусульман, які не будуть байдужими до провокацій проти Казахстану. Думаємо, не залишаться в стороні тюркські народи і країни, і весь мусульманський світ”.

Безумовно заява генералів – попереджувальний постріл Астани у бік імовірного агресора – Кремля. Поважні відставники ніколи не наважилися б ставити на місце Путіна без офіційного схвалення своїх дій.

Ці меседжі можна розглядати і як узгоджений сигнал пулу ключових геополітичних гравців (США, Китаю, ЄС). Він окреслює червоні лінії для Кремля і визначає рамки існуючої реальності. Яка визначається стабільним економічним і політичним піке РФ. Загалом Путіну популярно пояснюють, що цей він втратив цей геополітичний плацдарм.

Навіжена імперія

Саме занепад РФ прискорює трансформаційні процеси у регіоні. Казахстан давно має амбіції регіонального лідера. Але тільки зараз зміг публічно їх пов’язати з іншими центрами впливу, насамперед Китаєм, а не виключно з РФ. Амбіції РФ та її демонстративні погрози змушують Астану розглядати Китай як гаранта національної безпеки. Там фактично обирають менше із двох зол, аби зберегти власну державність.

Втім, якщо для Казахстану важливо убезпечитися від агресії навіженої імперії, то Китай має стратегічні плани щодо окремих територій РФ. Події у Хабаровську, Амурську і Казахстані є пов’язаними. Вони послаблюють Москву і створюють Пекіну геополітичну площину для наступу на інтереси РФ. Китай десятиліттями підживлює вогнища сепаратизму на Далекому Сході РФ та Забайкаллі, здійснюючи повзучу експансію.

У результаті на багатьох згаданих територіях китайців більше, аніж росіян. Найчастіше вони визначають там економічну політику і для них місцеві росіяни є суто некваліфікованою робочою силою. Саме в інтересах КНР росіяни будують газогін “Сила Сибіру”. Там же, в зоні потенційної експансії Китаю, знаходяться перспективні газові родовища.

Пекін уникає жорсткої конфронтації зі США та Японією, оскільки зацікавлений у їхніх ринках збуту і технологіях. Втім, він не має таких застережень щодо РФ, яка у його розумінні є газовим трейдером і постачальником сировини. Там уважно слідкують за внутрішньою ситуацією в РФ і готові в час-Ч активніше стимулювати сепаратизм у зоні своїх потенційних інтересів.

Путін не Ленін

Ленін – один із попередників Путіна здійснив революцію завдяки грошам і політичній підтримці Німеччини. Так само і Путін розраховує на пекінську “капусту” з Китаю. Адже його геополітичні амбіції не підкріплені ресурсами. Втім, у Пекіні не бачать себе донором слабкого, зацькованого світом диктатора і територіального утворення, що тримається на ядерній зброї і ненависті до інших народів.

Пекін використовує слабкість Кремля і його залежність від китайської фінансової голки. Аби, коли пацієнт критично заслабне, перекрити йому кисень. Китайські традиції описують цей процес як очікування, поки течія річки віднесе тіло ворога…

Як варіант, у Китаї розглядають проголошення референдуму на територіях Далекого Сходу та Забайкалля. Аби мільйони етнічних китайців із російськими паспортами, які здійснили там повзучу анексії, проголосували за свою історичну незалежність. Авжеж, і Китай має право на власні національні “скрепи”.

Для України усі ці процеси важливі з огляду на те, що вони виснажують нашого ворога економічно і підривають політично.

Ситуація змінюється блискавично. Москва у випадку активізації сепаратизму в РФ і політичного чи військового загострення з Пекіном буде змушена розпорошувати обмежені військові сили та економічні ресурси на колосальні території. Це послабить її позиції на ключових плацдармах україно-російського протистояння.
https://24tv.ua/putin-pekinska-kapusta-chim-mozhut-zakinchitis-novini-rosiyi_n1381113

За таких умов Україна може отримати шанс блискавично повернути вкрадені, а також історичні території, відновивши свою цілісність. Ми маємо бути готовими до бліцкригу, аби звільнити усі або частину анексованих та окупованих українських земель.

\Автор:Андрій Воропаєв


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *