28 квітня 2020 року стане неможливою дистанційна оплата комуналки без ідентифікації. А також стане неможливо отримати переказ від близьких, оплатити послуги, купити передплачену карту, скористатися безготівковими коштами. Експерти прогнозують паніку серед населення і розхитування фінансової системи, і без того нестабільній в умовах карантину. А все через один закон, прийнятий ще у грудні минулого року.

6 грудня Верховна Рада прийняла в новій редакції закон про протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. Чи буде він заважати відмивати доходи несвідомим громадянам, покаже час, а ось цілком свідомим українцям ця правова ініціатива може істотно ускладнити життя.

Адже для того, щоб отримати звичну фінансову послугу на зразок переказу від близьких або оплати сервісу онлайн, людям потрібно буде пройти процедуру повної ідентифікації. Простіше кажучи, знайти працівника даної фінансової організації, яка надає послугу і пред’явити йому паспорт і код. Встановлені Нацбанком правила за фактом змусять мільйони українців в умовах жорсткого карантину вийти на вулицю і відправитися в офіси компаній, де напевно будуть черги і тиснява. До 24 квітня в Україні введені умови жорсткого карантину, і не потрібно бути експертом, щоб передбачити продовження карантинних заходів.

За словами представників Асоціації платіжних систем, сьогодні Нацбанк України не виробив чітких рекомендацій щодо процедури дистанційної ідентифікації, а можливість зробити її дистанційно бачить виключно через BankID – ось тільки до цього способу підключено лише 14 банків. Не кажучи вже про те, що для більшості населення такі слова як «BankID», «верифікація», «ідентифікація» – лякають і нічого не говорять, для них – це просто незрозумілий набір звуків, які тільки підсилюють паніку.

Зникне також можливість придбати передплачену карту – цією послугою, наприклад, сьогодні користуються батьки, які купують такі карти дітям. Щоб навчити дитину користуватися електронними грошима і правильно поводитися з картою, тепер доведеться пройти сім кіл бюрократичного пекла і відкрити додаткові рахунки для кожної дитини.

І це тільки декілька наслідків. Представники фінансових установ стверджують, що Закон не просто загрожує ринкам грошових переказів і електронних грошей в Україні. Фактично, він їх повністю знищує.

А це величезний удар по економіці країни. Щоб уявити обсяги коштів, які циркулюють безготівковими каналами переказів, наводимо статистику НБУ за 2019 рік з використанням систем переказу коштів, створених як резидентами, так і нерезидентами:

  • в Україну – 2 271 млн дол. США в еквіваленті (21,94% від загальної суми переказів);
  • за межі України – 398 млн дол. США в еквіваленті (3,85% від загальної суми переказів);
  • у межах України – 197,93 млрд грн або 7 679 млн дол. США в еквіваленті (74,21% від загальної суми переказів).

Новий закон знищує старі правила, але не надає альтернативних, зрозумілих ринку і прийнятних для реалізації правил роботи. В Україні не запроваджено розумні правила дистанційної ідентифікації, як це реалізовано в Європі, немає чітких нових правил емісії електронних грошей та передплачених карт. Елементарно немає розроблених технічних можливостей швидкої верифікації даних клієнта.

На думку експертів, такий підхід призведе до вбивства ринку безготівкових переказів і поверненню розрахунків в готівці. А це нівелює всі здобутки НБУ попередніх років з розбудови платіжної інфраструктури, на що були витрачені мільйони доларів і йде врозріз з представленою «Стратегією розвитку фінансового сектора до 2025 року», яку раніше затвердив Нацбанк.

Примітно, що закон, який набуває чинності 28 квітня, зобов’язує Нацбанк протягом трьох місяців привести нормативно-правову базу у відповідність до закону.

Однак всі суб’єкти фінансового моніторингу – ті ж банки або платіжні системи, – зобов’язані переробити свою внутрішню систему моніторингу вже 28 квітня. Що фактично неможливо, адже правові норми, введені законом, вимагають роз’яснень у вигляді нормативно-правових актів Нацбанку.

Після 28 квітня всі учасники фінансового ринку будуть змушені вибирати – а бо працювати з порушеннями, або припиняти свою діяльність до появи чітких правил роботи від Нацбанку.

У першому випадку вони ризикують оплачувати не просто величезні – непідйомні штрафні санкції. Наприклад, максимальна сума штрафу згідно з новим законом – 135 млн грн і він може бути виписаний за «незабезпечення належної організації та проведення фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками». Таке розмите формулювання, як показує практика роботи НБУ, дозволяє штрафувати за практично будь-яке порушення. У разі накладення штрафу на банк оплачувати його будуть фактично грошима вкладників.

Для порівняння, штраф при подібному формулюванні до прийняття нового Закону становив близько 34 тис.грн.

Учасники ринку переказів б’ють на сполох – в умовах економічної кризи, яку спровокували пандемія коронавіруса і карантин, ця ситуація торкнеться кожного українця. Ринок неодноразово звертав увагу як Національного банку України, так і певних наших законодавців на цю проблему, але поки реакції з їхнього боку немає. Якщо імплементацію закону не відкладуть на більш тривалий термін, 28 квітня стане чорним днем ​​для фінансового ринку країни.Автор: UA.NEWS

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *