Цього року конгрес США виділив для нас 275 мільйонів доларів основної безпекової допомоги. Ці гроші Пентагон уже передав Україні

100 мільйонів американських доларів допомоги – нині справді на паузі. Україні вони наразі не знадобилися, заявляє радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван. Пояснює: гроші готували додатково, аби в разі російської агресії негайно надати їх Україні. Квітневе нарощування військ Кремля біля східних кордонів Вашингтон насторожило.

“Цей пакет був створений, коли на кордоні з Україною були зосереджені десятки тисяч російських військ. Враховуючи, що загроза ослабла, США заморозили ці додаткові 100 млн доларів. Думка про те, що ми відмовили в якійсь безпековій допомозі Україні – просто нісенітниця”, – зазначив радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван.

А таку думку активно поширювали ЗМІ, особливо російські. Про призупинення допомоги першим заявило американське видання “Політіко”.

“У “Політіко” були джерела в Білому домі, і вирішили вибрати такий кут подачі, і ми бачили, як цю інфу підхопили російські ЗМІ, поширювали що Білий дім відвернувся від України”, – каже журналіст “Голосу Америки” Остап Яриш.

Але ні! У відкладеному екстреному пакеті допомоги США готували летальне озброєння, високоточні системи й амуніцію, потрібну для протидії масштабнішій агресії Росії. Водночас щорічну оборонну допомогу від Америки Україна вже отримала.

Цього року конгрес США виділив для нас 275 мільйонів доларів основної безпекової допомоги. Ці гроші Пентагон уже передав Україні двома траншами – у березні та на початку червня, звітують у Білому домі.

“Цього року конгрес надав 275 мільйонів доларів допомоги Україні, які мають бути витрачені до вересня. Зараз червень. Ми витратили кожен цент кожного долара цих 275 мільйонів доларів для України”, – наголосив Джейк Салліван.

“Мовиться і про летальне озброєння, і про навчання військових – спільні програми, йдеться і про військові речі. Це комплексний пакет”, – зауважив журналіст.

І, можливо, витратять більше. Мільйони можуть надати окремими програмами конгресу до кінця року. Загалом, грошима та озброєнням війська Америка допомагає Україні від початку російської агресії.

2014-го Штати виділили 87 мільйонів доларів допомоги. Майже 400 мільйонів передали 2019-го. Останні два роки коронакризи суму зменшили – вона не перевищувала 300 мільйонів.

Оборонна допомога Україні від Сполучених Штатів:

2014 – $86,9 млн;
2015 – $174 млн;
2016 – $318,1 млн;
2017 – $262,1 млн;
2018 – $268,9 млн;
2019 – $397,9 млн;
2020 – $282,9 млн;
2021 – $275 млн.

“Першопочатково воно йшло дійсно на переозброєння. Прославлені “Джавеліни” нам дали, “Хамери” дали, далі більша частина коштів почала виділятися на інституційну складову: на навчальні курси, на підготовку кадрів. Поступово зростає допомога Україні. Фактично це той курс, який обрав Байден”, – пояснив експерт-американіст ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв.

А курс Байдена – на підтримку суверенітету України. Про неї вкотре заявив під час європейського турне. І після зустрічі з Володимиром Путіним. Водночас саме після тієї розмови стало відомо: додаткову допомогу на 100 мільйонів доларів відклали. Чому це сталося – думки експертів розходяться.

“Схоже, не хотіли дратувати Путіна перед самітом, це нормальна практика”, – каже експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

“Якби ми хотіли роздувати певні теорії зради, то ми б сказали, що дійсно це поступка Путіну, але насправді Путін неочікувано нормально провів саміт, не спотворене комюніке, тому навіщо виділяти гроші з екстреного фонду, якщо екстреної ситуації не відбулося?” – наголосив Олександр Краєв.

Водночас експерти звертають увагу: Путін і Байден заявили, що слід дотримуватися Мінських угод. Їх виконання Кремль бачить по-своєму. Тому така поступка Байдена непокоїть політолога Андрія Піонтковського.

“По поверненню у Вашингтон Байден був підданий різкій критиці, за поступки Путіну, не тільки від республіканців. Мінські угоди в інтерпретації Путіна – це неповернення Донеччини Україні, це пастка, це вимога від Києва легалізувати військово-терористичні плацдарм у правовому полі. Тривожить ось ця тенденція неприємна”, – переконує політолог.

Водночас офіційний Київ у непохитності підтримки США не сумнівається.

“МЗС не сумнівається у підтримці Америки”, – сказала перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

Зустріч Байдена та Путіна не вплинула на ситуацію на сході. Квітнева напруга знизилася, і російських військ на кордонах трохи поменшало. Але ворожі обстріли не припиняються, гинуть військові. Викликають занепокоєння і навчання “Захід-2021”, які Росія та Білорусь планують провести вже у вересні.

Ірина Сисак, Юрій Усік, “5 канал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *