Робота приватних детективів в Україні слабо регулюється на законодавчому рівні. Проте послуги приватних детективів у країні існують, та ще й користуються чималою популярністю. Щоб врегулювати цю сферу, потрібні зміни в законодавстві, тому у Верховній Раді періодично з’являються відповідні законопроєкти. Сайт “Сьогодні” розповідає, як будуть працювати приватні детективи в Україні і чи зможуть втручатися в особисте життя громадян.

Чи є в Україні приватні детективи

На початку лютого у Верховній Раді з’явився доопрацьований законопроєкт про приватну детективну діяльність. Цей же документ вносили на розгляд ще восени 2019 року, але тоді його повернули для доопрацювання. Законопроєкт про детективів був на розгляді й у попереднього скликання парламенту, правда, його так і не ухвалили.

У пояснювальній записці до нового законопроєкту сказано, що приватна детективна діяльність – поширена практика для захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб, і в багатьох країнах вона визнана на державному рівні.

Ольга Онищенко, юрист ЮК “AS Legal” в коментарі сайту “Сьогодні” зазначає, що зараз детективна діяльність в Україні законодавчо не врегульована, що, однак, не заважає вести її як “підприємницьку” .

“Фізичні або юридичні особи надають послуги з пошуку осіб, зниклого майна, перевірки контрагентів, виявлення ознак недобросовісної бізнес-діяльності тощо. Однак поки що дані послуги надаються фактично для приватного використання і не набули поширення в залученні до матеріалів судових справ або кримінальних проваджень”, – пояснює Ольга Онищенко.

Водночас ця діяльність зазначена в КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності) і включена до профільних завдань значної кількості недержавних охоронно-розшукових підприємств і агенцій.

Олександр Місяць, юрист АТ “Лучковський і партнери” додає, що зараз де-факто діють приватні детективні агентства, тобто суб’єкти підприємницької діяльності, статутними завданнями яких прямо передбачені функції приватних детективів.

“Всі вони створені законно, тому що дозволена будь-яка діяльність, яка прямо не заборонена законом. Навіть більше, в КВЕД є окремий вид діяльності “Проведення розслідувань”. Коректно говорити не про незаконність таких юросіб, а про неправомірність їхніх дій, наприклад, у разі порушення державної монополії на проведення слідчих дій або втручання в приватне життя громадян. Наприклад, стеження, прослуховування, обшук з метою викриття подружньої зради або розслідування злочинів порушують закон і вже самі по собі є злочинами”, – розповідає Місяць.

Дійсно, згадаємо випадок, коли нещодавно в Дніпрі Служба безпеки України викрила представників приватної детективної фірми, які вели приховане прослуховування смартфонів і незаконне сканування листування.

Що прописано в законопроєкті

У законопроєкті сказано, що регулювати діяльність приватних детективів буде Міністерство внутрішніх справ, яке збирається:

  • забезпечувати навчання приватних детективів і підвищення їхньої кваліфікації;
  • визначати порядок проходження навчання тих, хто вирішив стати приватним детективом, а також визначати перелік необхідних для цього документів;
  • видавати свідоцтва про право вести приватну детективну діяльність і припиняти її;
  • формувати і вести Єдиний реєстр суб’єктів приватної детективної діяльності;
  • здійснювати контроль за діяльністю приватних детективів і за тим, як вони дотримуються законодавчих норм.

Тобто щоб стати приватним детективом, потрібно буде звернутися в МВС, пройти навчання і отримати ліцензію. До речі, стати детективом зможе тільки громадянин України з повною вищою юридичною освітою або ж освітою за спеціальністю “правоохоронна діяльність”. Також потрібно буде мати стаж роботи у сфері права або правоохоронної діяльності не менше ніж 3 роки.

Не зможе стати детективом людина, у якої є непогашена або не знята судимість за кримінальне правопорушення, визнана недієздатною, з обмеженою дієздатністю, така, що перебуває на обліку в психоневрологічних або наркологічних установах.

Водночас, зазначають експерти, хоч закон і допоможе врегулювати діяльність приватних детективів, повноважень у них буде не надто багато. Уляна Красовська, адвокат АТ “Лещенко, Дорошенко і партнери” зазначає, що втручатися в особисте життя інших людей, прослуховувати їх тощо детективи не зможуть.

“Навпаки, приватний детектив досить обмежений в інструментах здійснення своєї діяльності, оскільки для реалізації більшості прав, передбачених законопроєктом, детективу потрібна буде згода інших осіб”, – пояснює Красовська.

Вона додає, що, наприклад, проводити огляд будівель можна буде тільки за згодою їхніх власників, проводити усне опитування осіб або фотографувати їх – таки знову, тільки після їхньої згоди.

“Законопроєктом не передбачено особливого статусу або повноважень для приватного детектива, не передбачена можливість користування закритими базами даних або іншими джерелами інформації, яких немає у відкритому доступі; навпаки, законопроєкт досить коротко і обмежено визначає межі та інструменти, які можуть застосовуватися в приватній детективній діяльності для збору і фіксації інформації”, – говорить Красовська.

Чи потрібен Україні закон про приватних детективах

Приватні детективи є в США і в багатьох європейських країнах, тому в тому, щоб чітко врегулювати їх діяльність в Україні, немає нічого незвичайного, кажуть експерти.

“Ухвалення такого законопроєкту відповідає практиці держав-членів ЄС, проте гострої потреби в цьому немає, бо регламентовану законопроєктом діяльністю провадити можна і зараз. Йдеться про розшук майна, тварин, а також осіб, зниклих безвісті; перевірку репутації контрагента або співробітника під час працевлаштування; захисту інформації клієнта, зокрема від прослуховування тощо”, – зазначив Місяць.

Заразом експерти вказують, що ухвалення такого закону допоможе істотно розвантажити правоохоронні органи.

“Популяризація детективної діяльності дозволила б розвантажити правоохоронні органи, що буде сприяти підвищенню рівня розслідування злочинів і позбавить поліцію численних звернень, які часто не належать до її компетенції”, – каже Ольга Онищенко.

Олександр Місяць додає, що, незважаючи на обмежені повноваження приватних детективів, законопроєкт все ж несе в собі деякі ризики: наприклад, у документі не згадується про превентивні норми для запобігання перевищення детективами своїх повноважень.

“Відсутній перелік дисциплінарних проступків детективів, що є ризиками і для громадськості, і для кандидатів у професію. Також варто зазначити, що запропонована законопроєктом кримінальна відповідальність за умисне розголошення детективної таємниці (штраф до 850 грн) дорівнює не найсуворішій адміністративній відповідальності (наприклад, такий же штраф передбачений за ненадання відповіді на запит в порядку доступу до публічної інформації), плюс треба довести навмисність розголошення, що майже нереально”, – пояснює Місяць і додає, що законопроєкт потребує значного доопрацювання.

За свого боку Уляна Красовська зазначила, що ніяких ризиків законопроєкт не несе, але і розраховувати на те, що така діяльність буде високоефективною, теж не варто.

“За досить лояльних повноважень, які пропонуються приватним детективам і агенціям, очевидних недоліків для суспільства або ризиків втручання в повсякденне життя громадян законопроєкт не несе, проте також не можна стверджувати і про високу ефективність впровадження такого виду приватної діяльності”, – сказала Красовська.

Джерело: Сьогодні

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *