Черкаська підприємиця Галина під стінами Черкаської ОДА відсьогодні влаштовує голодування й одиночний пікет. На це наштовхнув лист із банку, згідно якому вона винна більше 70 тисяч гривень. Причина в тому, що програма кредитного карантину для неї “не спрацювала”, пише ПРО ВСЕ

На вимушеному карантині черкаська підприємиця Галина Капітон знаходиться з 16-го березня. Жінка отримала повідомлення, що з 17-го березня торгівельний центр, у якому розташований її дитячий магазин, зачиняють згідно із протиепідеміологічними вимогами. Торгувати онлайн вона не могла – у жінки немає ні фотозони, ні потрібного обладнання, ні налаштованої реклами чи сторінки, які необхідні для продажу товарів.

У період, коли Галині доводилося сидіти вдома без жодних заощаджень, торгівельний центр нараховував кошти за комунальні послуги та оренду площі, а банк – відсотки…

– Магазин пішов назустріч і нарахував майже 20 тисяч гривень за місяць – це розумний мінімальний платіж. Попередньо я взяла у банку кредит у розмірі 280 тисяч для розвитку бізнесу. Заощадити кошти, аби віддавати виплати помісячно наперед, не мала змоги – мій магазин зачинився наступного дня після того, як я отримала звістку про закриття торгового центру. Але до карантину оплачувала всю суму виплат, іноді навіть за декілька днів наперед, – обурюється Галина Капітон.

Попри обіцяні посадовцями кредитні канікули таку послугу підприємиця так і не змогла отримати. У банку їй відповіли на 49-й день карантину (29-го квітня), що досі чекають роз’яснення з Києва, як реалізувати ці канікули. Однак нещодавно у телефонній розмові працівник банку їй відповів, що вони – не державна установа, тож кошти на цю програму їм не виділяють.

– Уряд прийняв цей закон, але кошти на нього не виділив. Я – заручник беззаконня. Постанова № 211 забороняє мені працювати, але жодних послаблень чи компенсацій не передбачає. Навіть податки, які черкаський міськвиконком скасував, податкова досі не застосовує, – розповідає черкащанка.

Натомість декілька днів тому Галина Капітон отримала лист, у якому нарахована їй сума заборгованості – 71 тисяча 217 гривень. Окрім цього нарахують пеню та штрафи. А на додачу – банк може у примусовому порядку вилучити кошти шляхом стягнення застави чи іпотеки. Жінка зізнається: вона опинилася фактично на вулиці.

– Я вже два місяці прошу банк застосувати кредитні канікули, які анонсував уряд. Три тижні я сиділа на жорсткому карантині, а потім отримала лист із банку, в якому написано, що на моє майно накладуть арешт. Вчора увечері отримала ще один лист – про дострокове припинення зі мною договору й передачу моєї справи в суд. Мене залишають на вулиці і в мене просто немає сил мовчати, – крізь сльози розповідає підприємиця.

У середу Галина побачила, що останніми відкриють торгівельні центри. У відповідь жінка звернулася до виконавчого комітету на прохання переглянути рішення, оскільки й надалі “карантинити” у жінки немає ні часу, ні, тим паче, грошей.

– Мене обурює, що магазинчики, площі яких набагато менші, ніж гіпермаркети, не можуть працювати. У нас і в кращі часи ніколи не було натовпу, а зараз – і поготів. Але все одно підприємці можуть забезпечити набагато краще дотримання санітарних вимог, ніж у великих магазинах. Із цим зверненням я звернулася до комісії з надзвичайних ситуацій і до проекту рішення виконавчого комітету долучили магазини, розташовані в торгівельних центрах. А в першому рішенні цього навіть не було, – розповідає Галина Капітон.

Учора після початку одиночного пікету до жінки підходили працівники Черкаської облдержадміністрації. Однак розповіли, що подібні питання – не в їхній компетенції.

– Мені розповіли, що я, як підприємиця, на свій страх і ризик веду власну справу. Потім зателефонували в банк, але відповідь не змінилася. Тоді чому держава забороняє мою діяльність, якщо я нічого не порушую і сплачую податки? Я вчора написала лист до Президента. Не знаю, куди ще писати, – згадує черкащанка.

Свої послуги Галині Капітон запропонував юрист, який побачив пікет під адміністрацією. Але Галина наголошує: у неї нема грошей навіть на адвоката.

– Я не за межею виживання, а вже далі. Зараз я та моя родина утримуємося завдяки допомозі від родичів і друзів. Мені соромно жити на пенсію батьків, це принижує! Звідки брати гроші для лікування, щоденного життя чи виплату кредиту банкові, якщо досі не врегульоване питання пільгового кредитування? – обурюється жінка.

Через безвихідь жінка уже другий день поспіль голодує та проводить одиночний пікет. Каже, що робитиме це з 8-ї ранку до 8-ї вечора, допоки питання не вирішиться.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *