Психологи знайшли пояснення феномену так званої “психології бідності”. Деякі, щеплені нам з дитинства, пояснюють, чому одні люди живуть в достатку, а іншим доводиться рахувати копійки.

Вся справа в нашому ставленні до грошей, власного часу, простору, в якому ми звикли жити. В цілому, психологія бідності-це про саможалість, неготовність взяти на себе відповідальність за власне життя, заздрість і інфантильність. У свідомості бідності існують характерні ознаки:

  • Звичка жаліти себе, постійно шукати винного в своїх бідах.⠀
  • Звичка говорити про тих, хто досяг успіху, неприємні речі «поза очі».⠀
  • Звичка економити на своєму розвитку, освіті, на подорожах.⠀
  • Звичка витрачати “зайві” гроші, як тільки вони з’являються.⠀
  • Звичка жити в кредит, витрачати більше, ніж заробляєш.⠀
  • Звичка все міряти грошима.⠀
  • Звичка працювати заради грошей, а не займатися улюбленою справою.⠀
  • Звичка не цінувати свій час.⠀

Також “дзеркалом” психології бідності є життя в захаращеній квартирі, у бруді, зневага до прибирання. Причин для такої поведінки може бути кілька, і більшість з них родом з дитинства. Це можуть бути:

  • Батьківські установки” багаті всі злодії”,”не жили багато, годі й починати”. Хороший заробіток, витрати на себе викликають почуття провини;
  • Низька самооцінка і невіра в себе;
  • Гіперопіка з боку батьків, огородження від усіх “тягот” життя. Виростаючи, така людина чекає, що йому все принесуть на блюдечку, і стикатися з реальним життям він не готовий;
  • А можливо в силу різних причин людині краще жити без змін і “потрясінь”, які можуть послідувати за реалізацією бажання змінити фінансові умови життя. Краще з невеликим доходом, зате в”зоні комфорту”.⠀

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *